Словник української мови (1927)/дерешуватий
◀ дереш | Словник української мови Д дерешуватий |
держа ▶ |
|
Дерешува́тий, а, е. 1) Чалый. НВолынск. у. 2) Дерешува́тий шлях. Дорога, покрытая шероховатым с дырами льдом. Черкас. у.
◀ дереш | Словник української мови Борис Грінченко Д дерешуватий |
держа ▶ |
|
Словник української мови — Д
дерешуватий
Борис Грінченко
1927
Дерешува́тий, а, е. 1) Чалый. НВолынск. у. 2) Дерешува́тий шлях. Дорога, покрытая шероховатым с дырами льдом. Черкас. у.