Словник української мови (1927)/дергати

by Борис Грінченко

◀ дергар

Словник української мови Борис Грінченко Д дергати

дергівка ▶

Київ: Горно, 1927

Де́рга́ти, гаю, єш, гл. 1) Дергать. *2) Чесать, мыкать (лен, напр.). Berneker. Sl. etym. Wört.