Дер! меж. 1) Для выражения звука, происходящего во время разрывания ткани. Дер-р-р! поли у шляфрока як не було. Стор. I. 236. Также для выражения звука от царапания по твердому телу. Дер-дер до діда в двері. Баба прокинулась: діду, діду, щось до нас у двері шкряботить. Дід вийшов, коли то ведмідь. Рудч. Ск. II. 15. 2) Крик коростеля. Деркач кричить: дер-дер! Грин. II. 313.