Словник української мови (1927)/деготь

by Борис Грінченко

◀ дев'ятьсот

Словник української мови Борис Грінченко Д деготь

дегтярь ▶

Київ: Горно, 1927

Де́готь, гтю, м. = Діготь. В смолі потопає, в дегтю виринає. Чуб. III. 31. *— по́длий. Деготь худшего качества. — до́брий. Деготь лучшего качества. Сл. Яворн.