Словник української мови (1927)/двічи
| ◀ двіцалівка | Словник української мови Д двічи |
двічі ▶ |
|
Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
| ◀ двіцалівка | Словник української мови Борис Грінченко Д двічи |
двічі ▶ |
|
Словник української мови — Д
двічи
Борис Грінченко
1927
Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.