Словник української мови (1927)/двісті
| ◀ двіста | Словник української мови Д двісті |
двіцалівка ▶ |
|
Дві́сті, двохсо́т, чис. Двести. Єв. Мр. VI. 37. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Мет. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала. Чуб. V. 1093.