Словник української мови (1927)/двірський
◀ двірочок | Словник української мови Д двірський |
двіста ▶ |
|
Двірськи́й, а́, е́. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1314. 2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку. К. Досв. 171.