Словник української мови (1927)/двірний
◀ двірка | Словник української мови Д двірний |
двірня ▶ |
|
*Дві́рний, а. е. Дворовый. Як виє собака на подвір'ї, не чужий, але свій таки двірний, то-то вже не дурно. Крим.
◀ двірка | Словник української мови Борис Грінченко Д двірний |
двірня ▶ |
|
Словник української мови — Д
двірний
Борис Грінченко
1927
*Дві́рний, а. е. Дворовый. Як виє собака на подвір'ї, не чужий, але свій таки двірний, то-то вже не дурно. Крим.