Словник української мови (1927)/двигнути
| ◀ двигіт | Словник української мови Д двигнути |
двигнутися ▶ |
|
Дви́га́ти, гаю, гаєш, одн. в. дви́гну́ти, гну́, гне́ш, гл. 1) Двигать. Не зміг двигнути ні рукою, ні ногою. 2) Носить. Нащо тобі, пане брате, торбину двигати? Ліпше тобі, пане брате, людей розбивати. Гол. I. 165.