Словник української мови (1927)/даток
| ◀ датований | Словник української мови Д даток |
датувати ▶ |
|
Да́ток, тку, м. 1) Даяние. Придаток не стоїть за даток. Ном. № 10590. 2) Подаяние. Даток убогому вчинити. *Батько гадав, що милостинею, датками на церкви… облегчить свою совість. Лепкий. 3) Галицк.: пожертвование, взнос. Датки на школу.