Словник української мови (1927)/даріжний
| ◀ дарівщина | Словник української мови Д даріжний |
даріння ▶ |
|
Дарі́жний, а, е. Подаренный, даровой. Пан дав йому десятину землі навічне, подарував йому. Так він на тій даріжній землі розвів садок… Той садок його, бо земля даріжна. Полт. г.