Словник української мови (1927)/дараба
| ◀ дара | Словник української мови Д дараба |
дарабчик ▶ |
|
Дара́ба, би, ж. Плот из сплавного лесу. Шух. I. 181, 182. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4. *О. Олесь. Коцюб. Г. Хотк.
| ◀ дара | Словник української мови Борис Грінченко Д дараба |
дарабчик ▶ |
|
Словник української мови — Д
дараба
Борис Грінченко
1927
Дара́ба, би, ж. Плот из сплавного лесу. Шух. I. 181, 182. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4. *О. Олесь. Коцюб. Г. Хотк.