Словник української мови (1927)/давнісінько
◀ давній | Словник української мови Д давнісінько |
давність ▶ |
|
Давні́сінько, нар. Очень давно. Та вже вона давнісінько моя. Кв. II. 187.
◀ давній | Словник української мови Борис Грінченко Д давнісінько |
давність ▶ |
|
Словник української мови — Д
давнісінько
Борис Грінченко
1927
Давні́сінько, нар. Очень давно. Та вже вона давнісінько моя. Кв. II. 187.