Словник української мови (1927)/давнеколишній
◀ давнезний | Словник української мови Д давнеколишній |
давненезний ▶ |
|
Давнеколи́шній, я, є. Давно когда-то бывший, давно прошедший. Давнеколишній та ясний присниться сон мені. Осн. 1862. V. 3. *Ю. Стриж.