Словник української мови (1927)/давина
◀ давильця | Словник української мови Д давина |
давити ▶ |
|
Дави́на, ни, ж. = Давнина́. Ум. Дави́ночка. Я собі ізгадаю давню давиночку. Гол. III. 385.
◀ давильця | Словник української мови Борис Грінченко Д давина |
давити ▶ |
|
Словник української мови — Д
давина
Борис Грінченко
1927
Дави́на, ни, ж. = Давнина́. Ум. Дави́ночка. Я собі ізгадаю давню давиночку. Гол. III. 385.