Словник української мови (1927)/гусій

by Борис Грінченко

◀ гусівки

Словник української мови Борис Грінченко Г гусій

гусір ▶

Київ: Горно, 1927

Гу́сій, я, є = Гу́сячий. Гу́ся трава́. Раст. = Спори́ш, Polygonum aviculare. L. Вх. Уг. 234.

*Гусі́й, ія́, м. Пастух гусей. Від обори, спізнившись, поспішав один серед пустки маленький гусій. Коцюб.