Словник української мови (1927)/гуртоправець

by Борис Грінченко

◀ гуртоправ

Словник української мови Борис Грінченко Г гуртоправець

гуртоправця ▶

Київ: Горно, 1927

Гуртопра́вця, ці и гуртопра́вець, ця, м. = Гуртопра́в. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. *Ой ви хлопці-гуртоправці, ви послухайте мене та займайте сірих волів, гоніть на Ростів. Пир. у., Конон.