Словник української мови (1927)/гуркало

by Борис Грінченко

◀ гурда

Словник української мови Борис Грінченко Г гуркало

гуркати ▶

Київ: Горно, 1927

Гу́ркало, ла, с. 1) = Гуркоті́й. Вх. Зн. 12. 2) Домовой. Вх. Зн. 12. Желех. 3) Детская игрушка: род погремушки на нитке. Мнж. 178. 4) Маленький водопад. Желех. 5) = Суре́ля. Одкидав сурелі (або гу́ркала). Ном. № 10879.