Словник української мови (1927)/гуральник
| ◀ гурака | Словник української мови Г гуральник |
гуральництво ▶ |
|
Гура́льник, ка, м. 1) Работник на винокурне. Левч. 135. *2) Винокур. Сл. Нік.
| ◀ гурака | Словник української мови Борис Грінченко Г гуральник |
гуральництво ▶ |
|
Словник української мови — Г
гуральник
Борис Грінченко
1927
Гура́льник, ка, м. 1) Работник на винокурне. Левч. 135. *2) Винокур. Сл. Нік.