Словник української мови (1927)/гуп!
◀ гуняти | Словник української мови Г гуп! |
гупалка ▶ |
|
Гуп! меж., выражающее глухого звука от падения и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Рудч. Ск. I. 56. Гуп його кулаком у спину!