Словник української мови (1927)/гумкотіти

by Борис Грінченко

◀ гуменце

Словник української мови Борис Грінченко Г гумкотіти

гумнище ▶

Київ: Горно, 1927

*Гумкоті́ти, ко́чу́, ти́ш, гл. Мурлыкать (песню). Дід став гумкотіти (пісню). Черемш. «Верх.».