Словник української мови (1927)/гульк
| ◀ гульвіса | Словник української мови Г гульк |
гулька ▶ |
|
Гульк, меж. Глядь, вдруг, внезапно, шасть. Грин. II. 226. Гульк назад — аж стоїть поруч чортяка. Рудч. Ск. I. 63. Аж гульк! зіма впала. Шевч. 81. Аж гульк — і в город причвалав. Котл. Ен. I. 15. А та собака між жидівське військо — гульк. Грин. II. 223.