Словник української мови (1927)/гузно
◀ гузниця | Словник української мови Г гузно |
гузнянка ▶ |
|
Гу́зно, на, с. Задница. Ном. № 2995, 2617. *Петро не Петро — волячеє гузно на печі загрузло, мати витягали — вуха обірвали. Пир. у., Кононівка.
◀ гузниця | Словник української мови Борис Грінченко Г гузно |
гузнянка ▶ |
|
Словник української мови — Г
гузно
Борис Грінченко
1927
Гу́зно, на, с. Задница. Ном. № 2995, 2617. *Петро не Петро — волячеє гузно на печі загрузло, мати витягали — вуха обірвали. Пир. у., Кононівка.