Словник української мови (1927)/гудючий
◀ гудьба | Словник української мови Г гудючий |
гуж ▶ |
|
Гудю́чий, а, е. Гудящий. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. I. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.
◀ гудьба | Словник української мови Борис Грінченко Г гудючий |
гуж ▶ |
|
Словник української мови — Г
гудючий
Борис Грінченко
1927
Гудю́чий, а, е. Гудящий. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. I. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.