Губа́тий, а, е. 1) Имеющий большие губы, толстогубый, губастый. Чуб. I. 5. Багатая-губатая, а ще к тому пишна, а вбогая-хорошая, як у саду вишня. Чуб. V. 38. *2) Сварливый, дерзкий на язык. Коли ж дуже губата. Крим. 3) Губа́тий віл. Вол с большой мордой. КС. 1898. VII. 46.