Словник української мови (1927)/грядка
| ◀ гряділь | Словник української мови Г грядка |
грядовий ▶ |
|
Гря́дка, ки, ж. 1) Гряда, грядка. Сидить як морква в грядці. Ном. № 10957. Угор. Ум. Гря́дочка. Чуб. III. 121. 2) = Гря́да 2. МУЕ. III. 47. 3) = Гря́да 4. Шух. I. 97, 98. 4) Ряд снопов, положенных для обмолачивания. А ну, — каже, — молоти, небоже, скоріш!… І стане у грядки, і вже так було почне вимахувать ціпом. Сим. 198. 5) Сягну́ти в чужу́ гря́дку. Сойтись с чужой женой. Вх. Зн. 68.