Словник української мови (1927)/груша

by Борис Грінченко

◀ гручати

Словник української мови Борис Грінченко Г груша

грушевий ▶

Київ: Горно, 1927

Гру́ша, ші, ж. 1) Груша (дерево). 2) Груша (плод). Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 383. Під грушею ляше та й спить. Руд. Ск. I. 175. Наказа́в на вербі́ груш. Пустяков, небылиц наговорил. Ум. Гру́шка, гру́шечка.