Словник української мови (1927)/грумічати
| ◀ грукучий | Словник української мови Г грумічати |
грумотіти ▶ |
|
Груміча́ти, ча́ю, єш, гл. Сердито ворчать на кого (о человеке), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо. Грин. I. 33.
| ◀ грукучий | Словник української мови Борис Грінченко Г грумічати |
грумотіти ▶ |
|
Словник української мови — Г
грумічати
Борис Грінченко
1927
Груміча́ти, ча́ю, єш, гл. Сердито ворчать на кого (о человеке), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо. Грин. I. 33.