Словник української мови (1927)/грубо
◀ грубнути | Словник української мови Г грубо |
грубуля ▶ |
|
Гру́бо, нар. 1) Толсто. Перо грубо пише. Каменец. у. *2) Грубо. Що не скаже, то все грубо, та лається по-московськи. Крим.
◀ грубнути | Словник української мови Борис Грінченко Г грубо |
грубуля ▶ |
|
Словник української мови — Г
грубо
Борис Грінченко
1927
Гру́бо, нар. 1) Толсто. Перо грубо пише. Каменец. у. *2) Грубо. Що не скаже, то все грубо, та лається по-московськи. Крим.