Словник української мови (1927)/громохмарній
| ◀ громотуха | Словник української мови Г громохмарній |
громошітися ▶ |
|
Громохма́рній, я, є. Окутанный, покрытый грозовыми тучами. У великих проповідників людської віри, чи вони сходили з громохмарньої гори у юдоль повсяденщини, чи… К. ХП. 130.