Словник української мови (1927)/грижа
| ◀ гридня | Словник української мови Г грижа |
грижпан ▶ |
|
Гри́жа, жі, ж. Печаль, огорчение, терзание. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі. Гол. I. 230. Ой має він на сердечку та й велику грижу. ЕЗ. V. 25. *Додавала йому відваги й розбивала ту страшну грижу, шо й її точила мов той хробак. Борд. 83.