Словник української мови (1927)/гречаник
◀ гречаний | Словник української мови Г гречаник |
гречаниця ▶ |
|
Греча́ник, ка, м. 1) Род хлеба из гречневой муки. Чуб. VII. 445. Сим. 15. Невістки напекли гречаників. Рудч. Ск. II. 101. 2) В загадке: человек. Ном., ст. 294, № 122. 3) Название песни. Почали співати «Гриця», потім «Бурлаку», «Чоботи» і «Гречаники». Левиц. I. 349.