Словник української мови (1927)/гребовиця

by Борис Грінченко

◀ гребовицький

Словник української мови Борис Грінченко Г гребовиця

гребти ▶

Київ: Горно, 1927

Гребови́ця, ці, ж. 1) Сгребание сена, гребля. На гребовицю вийшло десять дівчат. 2) Время сгребания сена. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю.