Словник української мови (1927)/гребля
| ◀ гребло | Словник української мови Г гребля |
гребляний ▶ |
|
Гре́бля, лі, ж. Плотина. Тиха вода греблі рве. Ном. № 3030. *Тарасо́ва —. Фашинная гать. Сл. Дарм. Ум. Гребе́лька. Водиця гребельку прорвала. О. 1861. IV. 62.