Словник української мови (1927)/граття

by Борис Грінченко

◀ гратися

Словник української мови Борис Грінченко Г граття

грахвин ▶

Київ: Горно, 1927

Граття́, тя́, с. 1) Игра на инструменте. Лебед. у. 2) Игра (забава). З граття то й лихо буває: у нас два парубки боролися, та й руку один виломив. Пирят. у.