Словник української мови (1927)/градівник
| ◀ град | Словник української мови Г градівник |
граділь ▶ |
|
Градівни́к, ка́, м. Знахарь, управляющий градом. Шух. I. 43.
| ◀ град | Словник української мови Борис Грінченко Г градівник |
граділь ▶ |
|
Словник української мови — Г
градівник
Борис Грінченко
1927
Градівни́к, ка́, м. Знахарь, управляющий градом. Шух. I. 43.