Словник української мови (1927)/грабувати

by Борис Грінченко

◀ грабування

Словник української мови Борис Грінченко Г грабувати

грабунок ▶

Київ: Горно, 1927

Грабува́ти, бу́ю, єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. КС. 1889. III. 670. Та беруть жиди, грабують, цінують ні за що. Чуб. V. 1019. 3) Взыскивать подати. КС. 1889. III. 670.