Словник української мови (1927)/гоцак
| ◀ гоца | Словник української мови Г гоцак |
гоцати ▶ |
|
Гоца́к, ка́, м. Особого рода танец с прыжками. Жижки од танців задрижали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. I. 20. Москаль покинув глек да садить гоцака. Греб. 373.