Словник української мови (1927)/господарити
| ◀ господарик | Словник української мови Г господарити |
господаричок ▶ |
|
Господа́рити, рю, риш, гл. = Господарюва́ти. Нема там нікого, сам як прийде, сам і господарить, як хоче. Драг. 81. Козаченьки в Волощині господарити хотять. Млр. л. сб. 183, 184.