Словник української мови (1927)/горошковатий
◀ горошіння | Словник української мови Г горошковатий |
горошковий ▶ |
|
Горо́шковатий, а, е. Подобный гороху: в крупных зернах, в мелких шариках. Горошкувата земля. Каменец. у. О смушке: в мелких завитках. Гарний ковнір, горошкуватий. НВолын. у.