Словник української мови (1927)/городянський
◀ городянка | Словник української мови Г городянський |
горожа ▶ |
|
Городя́нський, а, е. Принадлежащий или свойственный горожанам. Городянські діти. К. Оп. 98. Од ледачого товариства городянського не псувалась. К. Оп. 98. Городянські звичаї. Мир. Пов. II. 89.