Словник української мови (1927)/городочок
| ◀ городонько | Словник української мови Г городочок |
городський ▶ |
|
Городо́чок, чка, м. 1) Ум. от го́род. *2) Местечко, населенный пункт с городским статутом. Поїдем в городочок мед-горілочку пити. Херс. Нік. *А вже тая слава на всім городочку. Герм. Київщ.