Словник української мови (1927)/горно
| ◀ горниця | Словник української мови Г горно |
горностай ▶ |
|
I. Горно́, нар. Гористо. Туди їхати дуже горно. Миуск. окр.
*II. Горно́, на, с. = Го́рен. Сл. Нік.
| ◀ горниця | Словник української мови Борис Грінченко Г горно |
горностай ▶ |
|
Словник української мови — Г
горно
Борис Грінченко
1927
I. Горно́, нар. Гористо. Туди їхати дуже горно. Миуск. окр.
*II. Горно́, на, с. = Го́рен. Сл. Нік.