Словник української мови (1927)/горе

by Борис Грінченко

◀ гордун

Словник української мови Борис Грінченко Г горе

горел ▶

Київ: Горно, 1927

Го́ре, ря, с. 1) Горе, печаль, горесть. Іде дівчина до хати, несе своє горе. Шевч. 276. 2) Горе, несчастье. З щастя та з горя скувалася доля. Ном. № 1725. На го́ре йде́ться, пішло́. Пошло на несчастие. Живе́, го́ря прикупи́вши. Плоховато живет. Ном. № 7506. *Живет с горем пополам. Сл. Нік. Ум. Го́ренько, го́речко.