Словник української мови (1927)/гордовитий

by Борис Грінченко

◀ гордовина

Словник української мови Борис Грінченко Г гордовитий

гордовливий ▶

Київ: Горно, 1927

Гордови́тий, а, е = Гордува́тий. Сим. 216. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною. Грин. III. 233. Він був… дуже гордовитий. Коли й гляне на тебе, то все одним оком через плече. МВ. I. 75. Ум. Гордови́тенький. Ном. № 2530.