Словник української мови (1927)/гордо

by Борис Грінченко

◀ гордість

Словник української мови Борис Грінченко Г гордо

гордовать ▶

Київ: Горно, 1927

Го́рдо, нар. Гордо, надменно. А син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. Поводиться гордо. МВ. (О. 1862. III. 72). Устань, господи, щоб злющі гордо не неслися. К. Псал. 19.