Словник української мови (1927)/гонталь
| ◀ гонта | Словник української мови Г гонталь |
гонтарь ▶ |
|
*Гонта́ль, ля, м. Кровельный гвоздь. Батько кинув у вогнище добрі дві пригорщі гонталів, тих старомодних, ручної роботи гонталів із кованого заліза. Франко.