Словник української мови (1927)/гонорство
◀ гоноровитий | Словник української мови Г гонорство |
гонорувати ▶ |
|
Гоно́рство, ва, с. Самолюбие. Ляхи з лукавства та з гонорства зведуться на нивіть що. Стор. МПр. 46.
◀ гоноровитий | Словник української мови Борис Грінченко Г гонорство |
гонорувати ▶ |
|
Словник української мови — Г
гонорство
Борис Грінченко
1927
Гоно́рство, ва, с. Самолюбие. Ляхи з лукавства та з гонорства зведуться на нивіть що. Стор. МПр. 46.