Словник української мови (1927)/гомінка

by Борис Грінченко

◀ гомін

Словник української мови Борис Грінченко Г гомінка

гомінкий ▶

Київ: Горно, 1927

Гомі́нка, ки, ж. Разговор. Один парубок хотів погомоніть з дівчиною.... почав так: «Чи ваші кури несуться?» — Несуться. — «І наша одна сіра несеться». Тілько й гомінки було. Грин. I. 230.