Словник української мови (1927)/голіти
◀ голісінький | Словник української мови Г голіти |
голічерева ▶ |
|
Голі́ти, лі́ю, єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голіє; зганяє воду з піску — він і голіє. Переясл. у.
◀ голісінький | Словник української мови Борис Грінченко Г голіти |
голічерева ▶ |
|
Словник української мови — Г
голіти
Борис Грінченко
1927
Голі́ти, лі́ю, єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голіє; зганяє воду з піску — він і голіє. Переясл. у.